Григорій Сковорода

Григорій Сковорода - не лише талановитий поет-лірик, а й видатний байкар. Він створив ЗО прозових байок, оцінених Іваном Франком як у «десять разів глибші і краще розказані, ніж Саадієві (Сааді - великий перський поет), написані гарною, по¬декуди граціозною мовою». Відтворити істину й висловити критичне ставлення до суспільних явищ - таке, на думку Сковоро¬ди, .завдання й призначення байки. Тому деякі його твори гостро сатиричні, наприклад «Олениця та Кабан». Олениця назвала Ка¬бана просто кабаном, не відаючи, що той одержав титул барона. Кабан образився. Вибачаючись, Олениця говорить: «Ми, прості, судимо не за одягом та словами, а за справами». А діла Кабана і після одержання дворянського титулу такі ж огидні, якими були й раніше: він риє землю і ламає пліт, тільки тепер це ще нестерп¬ніше, бо Кабан нібито звеличився над іншими звірами.

Значна частина байок присвячена темі «сродної праці». Кож¬на людина, на думку Сковороди, наділена певним даром. Треба вчитись розпізнати його. Дехто, знехтувавши природними задат¬ками, вибирає для себе прибутковий фах, але цим шкодить собі й суспільству. «Не змагай до того, що не дано від природи»,- повчав він. Саме ця думка покладена в основу байки «Бджола і Шершень». Бджоли збирають мед, тому що «для цього наро¬джені», для них сам процес збирання меду «незрівнянно більша радість від споживання його». Цього Шершень збагнути не може. Як і слід, наприкінці байки алегорія розкривається: «Бджола - се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться. Шершень - се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого» і проводять в розкошах паразитичне життя. Мораль байки про¬ста: праця повинна стати для людини природною потребою, «найсолодшою поживою». Тільки тоді життя матиме зміст і кра¬су. А паразитів на зразок Шершня в суспільстві не повинно бути. У праці людина відчуває радість буття, а в безділлі деградує. Бай¬ка «Бджола і Шершень» стала популярною за життя байкаря, бо її мораль відображала погляди народу й була спрямована проти суспільства, в якому пани-нероби споживали результати праці мільйонів робітників.

У байках Сковороди відчувається вплив його попередників у цьому жанрі, від Езопа до Лессінга, але головне джерело його байок - українська народна казка. І ще одна особливість байок Григорія Сковороди: мораль, яку він називає «силою», є'в кілька разів більшою, ніж основна частина байки.

Спадщина композитора, поета, байкаря і філософа Григорія Савича Сковороди є дорогим надбанням української національної і світової культури. Тому широко відзначаються ювілеї мандрівного філософа, його іменем названо вулиці, школи, заклади освіти та культури, село Іванівна перейменовано на Сковородинівку, там відкрито меморіальний музей, у багатьох містах споруджено оригі¬нальні пам'ятники на його честь, про нього написано чимало кни¬жок і статей (поеми П. Куліша «Грицько Сковорода» і П. Тичини «Сковорода», повість Т. Шевченка «Близнецы», поезії А. Малишка, М. Вінграновського, І. Драча та інших). На кіностудії ім. О. До¬вженка знято художній фільм «Григорій Сковорода».

1. Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.

2. Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати - це наполовину завершити.

3. Не за обличчя судіть, а за серце.

recommended bySEADORAМмм... Малосольний оселедець під варену картопельку - ідеальноЗамовляйте! Доставимо швидко та прямо додомуХОЧУ НА ОБІД!

4. Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.

5. Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.

6. Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.

7. Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

8. Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись - значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота - рух душі, а життя - се рух.

9. Якщо любиш прибуток, шукай його пристойним шляхом. Тисяча на те перед тобою благословенних ремесел.

10. Не той дурний, хто не знає... але той, хто знати не хоче.

11. Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють. Такі люди або підлабузники, або боягузи, або просто дурні. Від них не чекай допомоги ні в якій біді чи нещасті.

12. Як хто посіє в юності, так пожне в старості.

13. Роби те, до чого народжений, будь справедливий і миролюбний громадянин, і досить із тебе.

14. Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?

15. Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?

16. Що вподобав, на те й перетворився.

17. Не шукай щастя за морем.

18. Визначай смак не за шкаралупою, а за ядром.

19. Для шляхетної людини ніщо не є таким важким, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають дурні.

20. Як нерозумно випрохувати те, чого можеш сам досягти.